Кошик
Пам'ятна монета 2 євро Іспанії, випущена у 2012 році тиражем 8 000 000 екземплярів. Спільна монета усіх 17 країн зони євро на честь 10-річчя євробанкнот і євромонет. Автор спільного дизайну — Гельмут Андексінгер (Helmut Andexlinger, Австрійський монетний двір). Карбувалася на Мадридському монетному дворі. Біметалева, діаметр 25,75 мм, вага 8,5 г.
Аверс
У центрі монети зображено стилізований символ євро «€», оточений елементами, що символізують використання євро: будівля (банк і торгівля), рух (міст — символ єднання), корабель, заводські труби (індустрія), вітрогенератори (зелена енергетика), а також частинка людських постатей, що представляють громадян — користувачів євро. На задньому плані — глобус як символ міжнародного виміру єдиної валюти. Ліворуч, по дузі, — напис «ESPAÑA», а також роки «2002-2012», унизу мітка Мадридського монетного двору. На зовнішньому кільці — 12 зірок ЄС.
Реверс
Реверс — спільна сторона монет 2 євро другого типу, розроблена Люком Люїксом (Бельгійський королівський монетний двір). Зображує карту Європи як єдиного континенту без внутрішніх кордонів — символ європейської єдності. Ліворуч — великий номінал «2» та напис «EURO», праворуч — карта з шістьма тонкими горизонтальними лініями на фоні. На зовнішньому кільці — 12 зірок Європейського Союзу. Гурт — з тонким рифленням та написом «2 ★», повтореним шість разів поперемінно прямо та перевернуто.
Історичний контекст
Євро — офіційна валюта Європейського Союзу, створена 1 січня 1999 року як безготівкова, а в обіг як банкноти та монети введена 1 січня 2002 року в 12 країнах: Австрії, Бельгії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Греції, Ірландії, Італії, Люксембурзі, Нідерландах, Португалії та Іспанії. Перші кілька тижнів 2002 року національні валюти (песета, ліра, марка, франк тощо) оберталися паралельно з євро, після чого були остаточно вилучені. У 2012 році зону євро розширили до 17 країн. Переведення на єдину валюту — найбільша грошова реформа в історії. У 2012 році всі країни зони євро випустили спільну монету 2 євро з однаковим дизайном на національній стороні. Дизайн було обрано шляхом інтернет-голосування громадян ЄС на сайті Європейської комісії (понад 34 000 голосів).