Пам'ятна монета 2 євро Великого Герцогства Люксембург, випущена 2019 року тиражем 500 000 екземплярів. Присвячена 100-річчю сходження на трон Великої Герцогині Шарлотти. Карбувалася на Королівському нідерландському монетному дворі. Біметалева, діаметр 25,75 мм, вага 8,5 г.
Аверс
Зліва на монеті зображено профіль Великого Герцога Анрі, праворуч — портрет Великої Герцогині Шарлотти у молодості. Написи: «LËTZEBUERG», «100e ANNIVERSAIRE DE L'ACCESSION AU TRÔNE DE LA GRANDE-DUCHESSE CHARLOTTE» та дати «1919-2019». Знаки монетного двору та монетного майстра. На зовнішньому кільці — 12 п'ятикутних зірок Європейського Союзу.
Реверс
Реверс — спільна сторона монет 2 євро другого типу, розроблена Люком Люїксом (Бельгійський королівський монетний двір). Зображує карту Європи як єдиного континенту без внутрішніх кордонів — символ європейської єдності. Ліворуч — великий номінал «2» та напис «EURO», праворуч — карта з шістьма тонкими горизонтальними лініями на фоні. На зовнішньому кільці — 12 зірок Європейського Союзу. Гурт — з тонким рифленням та написом «2 ★», повтореним шість разів поперемінно прямо та перевернуто.
Історичний контекст
Велика Герцогиня Шарлотта (Charlotte Adelgonde Élise Marie Wilhelmine, 23 січня 1896 — 9 липня 1985) — Велика Герцогиня Люксембургу з 14 січня 1919 до 12 листопада 1964 року. Її правління тривало 45 років і було однією з найвпливовіших постатей в історії сучасного Люксембургу. Дочка Великого Герцога Вільгельма IV. Старша сестра Марії-Аделіни, яка через суперечки з соціалістами та нейтралізм під час Першої світової війни була змушена зректися престолу 14 січня 1919 року. Шарлотта вийшла заміж у 1919 році за принца Фелікса Бурбон-Пармського. Під час Другої світової війни, після нацистської окупації 10 травня 1940 року, Велика Герцогиня з родиною втекла до Лондона, де очолила уряд у вигнанні, став символом опору для народу. Звернення Шарлотти до народу Люксембургу по радіо BBC підтримували моральний дух. Після визволення у 1944 році повернулася до Люксембургу й стала символом національного відродження. Зреклася престолу 12 листопада 1964 року на користь сина Жана.