Кошик
Пам'ятна монета 2 євро Іспанії, випущена 2014 року тиражем 4 000 000 екземплярів — п'ята з серії «Patrimonio de la Humanidad de la UNESCO». Присвячена творам Антоніо Ґауді, конкретно Парку Ґуель у Барселоні. Карбувалася на Мадридському монетному дворі. Біметалева, діаметр 25,75 мм, вага 8,5 г.
Аверс
На національній стороні зображено знамениту скульптуру «Ель Драк» (El Drac) — саламандру-дракона, прикрашену мозаїкою тренкадіс (техніка з уламків керамічної плитки та скла, характерна для Ґауді). Скульптура розташована біля головного входу до Парку Ґуель і стала його символом. На задньому плані — деталь одного з павільйонів при вході. Вгорі, по дузі, розміщено написи «ESPAÑA» та «PARK GÜELL – GAUDÍ». Ліворуч — рік «2014», праворуч — мітка Мадридського монетного двору «M» з короною. На зовнішньому кільці — 12 зірок ЄС.
Реверс
Реверс — спільна сторона монет 2 євро другого типу, розроблена Люком Люїксом (Бельгійський королівський монетний двір). Зображує карту Європи як єдиного континенту без внутрішніх кордонів — символ європейської єдності. Ліворуч — великий номінал «2» та напис «EURO», праворуч — карта з шістьма тонкими горизонтальними лініями на фоні. На зовнішньому кільці — 12 зірок Європейського Союзу. Гурт — з тонким рифленням та написом «2 ★», повтореним шість разів поперемінно прямо та перевернуто.
Історичний контекст
Парк Ґуель (Park Güell) — садово-парковий комплекс з архітектурними елементами в районі Ґрасія Барселони, створений за проектом Антоніо Ґауді (1852-1926) на замовлення промисловця Еусебі Ґуеля. Спочатку задумано як «англійське садове місто» з 60 житлових вілл, але проект комерційно провалився, і у 1914 році будівництво зупинили. У 1922 році міська влада Барселони викупила територію та перетворила її на публічний парк. Відкритий для відвідувачів у 1926 році. Парк поєднує сади, архітектурні павільйони (відомі «пряничні хатинки»), знамениту багатоколонну залу (hipóstila sala) та терасу зі скульптурною лавкою, покритою мозаїкою тренкадіс — однією з найдовших у світі. У 1984 році Парк Ґуель разом з Палацом Ґуеля та Ла Педрерою увійшов до списку ЮНЕСКО як частина «Творів Антоніо Ґауді», а в 2005 році розширений доданням Каса Вісенс, крипти й фасаду Різдва Саграда Фамілії, Каса Батльо та крипти Колонія-Ґуель.