Кошик
Пам'ятна монета 2 євро Іспанії, випущена 2017 року тиражем 8 000 000 екземплярів — восьма з серії «Patrimonio de la Humanidad de la UNESCO». Присвячена пам'яткам Овьєдо та королівства Астурії — конкретно церкві Санта-Марія-дель-Наранко. Карбувалася на Мадридському монетному дворі. Біметалева, діаметр 25,75 мм, вага 8,5 г.
Аверс
На національній стороні зображено церкву Санта-Марія-дель-Наранко (Iglesia de Santa María del Naranco) — один з найхарактерніших зразків астурійського передроманського (pre-Romanesque) стилю IX століття. На малюнку видно прямокутний план будівлі з відкритими лоджіями на двох протилежних фасадах та двоскатним дахом, типові для астурійської архітектури. Вгорі, по дузі, розміщено напис «ESPAÑA» та рік «2017». Праворуч — мітка Мадридського монетного двору (увінчана короною літера «M»). На зовнішньому кільці — 12 п'ятикутних зірок ЄС.
Реверс
Реверс — спільна сторона монет 2 євро другого типу, розроблена Люком Люїксом (Бельгійський королівський монетний двір). Зображує карту Європи як єдиного континенту без внутрішніх кордонів — символ європейської єдності. Ліворуч — великий номінал «2» та напис «EURO», праворуч — карта з шістьма тонкими горизонтальними лініями на фоні. На зовнішньому кільці — 12 зірок Європейського Союзу. Гурт — з тонким рифленням та написом «2 ★», повтореним шість разів поперемінно прямо та перевернуто.
Історичний контекст
Церква Санта-Марія-дель-Наранко — одна з найвидатніших пам'яток астурійського передроманського мистецтва, зведена за наказом короля Астурії Рамиро I близько 842-848 років н.е. на схилі гори Наранко, за 3 км від Овьєдо. Спочатку будівля задумана як aula regia — головна зала літнього королівського палацу (звідси назва «Палац Санта-Марія»), а згодом, наприкінці XII — на початку XIII століття, перетворена на церкву. Архітектор — Тіоду (Tioda). Будівля має двоповерхову структуру: нижній поверх (криптовидний) слугував приміщенням для прийому та купальнею, верхній — парадною залою. Декор включає шнурові колони, характерні астурійські медальйони з хрестом перемоги та геометричні мотиви. Разом з церквою Сан-Мігель-де-Ліньо (неподалік), Санта-Крістіна-де-Лена та пам'ятками Овьєдо внесена до списку ЮНЕСКО у 1985 році, а в 1998 році об'єкт розширено.