Пам'ятна монета 2 євро Іспанії, випущена 2019 року тиражем 300 000 екземплярів — десята з серії «Patrimonio de la Humanidad de la UNESCO». Присвячена Старому місту Авіли з мурами та церквами поза стінами. Карбувалася на Мадридському монетному дворі. Біметалева, діаметр 25,75 мм, вага 8,5 г.
Аверс
На національній стороні зображено деталь знаменитих середньовічних кріпосних мурів Авіли — добре видно характерні циліндричні вежі (cubos) з зубцями, що є головною ознакою муру. Вгорі, по дузі, розміщено напис «ESPAÑA». Унизу — рік «2019». Праворуч — мітка Мадридського монетного двору у вигляді увінчаної короною літери «M». На зовнішньому кільці монети розміщено 12 п'ятикутних зірок Європейського Союзу.
Реверс
Реверс — спільна сторона монет 2 євро другого типу, розроблена Люком Люїксом (Бельгійський королівський монетний двір). Зображує карту Європи як єдиного континенту без внутрішніх кордонів — символ європейської єдності. Ліворуч — великий номінал «2» та напис «EURO», праворуч — карта з шістьма тонкими горизонтальними лініями на фоні. На зовнішньому кільці — 12 зірок Європейського Союзу. Гурт — з тонким рифленням та написом «2 ★», повтореним шість разів поперемінно прямо та перевернуто.
Історичний контекст
Авіла (Ávila) — історичне місто на висоті 1131 метр над рівнем моря в провінції Авіла (Кастилія і Леон, Іспанія) — одне з найкраще збережених укріплених середньовічних міст Європи. Головна пам'ятка — повністю збережені кріпосні мури Авіли (Muralla de Ávila), зведені наприкінці XI — у першій половині XII ст. за наказом короля Альфонсо VI Кастильського, після відвоювання міста у мусульман. Мури мають довжину 2 516 м, 87 циліндричних веж (cubos) і 9 воріт; висота сягає 12 м, товщина — до 3 м. Авіла — також батьківщина Святої Терези Авільської (Тереси де Хесус, 1515-1582), засновниці ордена босих кармелітів, однієї з найвизначніших містиків католицької церкви, проголошеної доктором Церкви 1970 року. Собор (XI-XIV ст.), базиліка Сан-Вісенте (XI-XIII ст.) та численні романські й готичні церкви в межах і поза мурами внесені до списку ЮНЕСКО в 1985 році, з розширенням 2007 року.