Кошик
Пам'ятна монета 2 євро Іспанії, випущена 2026 року — сімнадцята з серії «Patrimonio de la Humanidad de la UNESCO». Присвячена Монастирю Поблет. Карбувалася на Мадридському монетному дворі. Біметалева, діаметр 25,75 мм, вага 8,5 г.
Аверс
На національній стороні зображено характерний вид монастирського комплексу Поблет з його середньовічними оборонними мурами, квадратними та багатокутними вежами, готичною церквою та архітектурними елементами XII-XV ст. Вгорі по дузі розміщено написи «MONASTERIO DE POBLET» та «ESPAÑA». Внизу — рік випуску «2026». На полі монети — мітка Мадридського монетного двору (увінчана короною літера «M»). На зовнішньому кільці монети розміщено 12 п'ятикутних зірок Європейського Союзу.
Реверс
Реверс — спільна сторона монет 2 євро другого типу, розроблена Люком Люїксом (Бельгійський королівський монетний двір). Зображує карту Європи як єдиного континенту без внутрішніх кордонів — символ європейської єдності. Ліворуч — великий номінал «2» та напис «EURO», праворуч — карта з шістьма тонкими горизонтальними лініями на фоні. На зовнішньому кільці — 12 зірок Європейського Союзу. Гурт — з тонким рифленням та написом «2 ★», повтореним шість разів поперемінно прямо та перевернуто.
Історичний контекст
Королівський монастир Санта-Марія-де-Поблет (Real Monasterio de Santa María de Poblet) — найбільший діючий цистерціанський монастир Європи, розташований у муніципалітеті Віла-Нова-де-Поблет (комарка Конка-де-Барбера, провінція Таррагона, Каталонія). Заснований 1150-1151 року графом Барселони та королем Арагону Рамоном Беренгером IV, який подарував землі цистерціанському монахам з абатства Фонфруад (Лангедок, Франція). Монастир складається з трьох концентричних ансамблів: зовнішніх мурів з воротами Прадес; монастирського двору; сакральної зони з церквою, клуатром і королівським пантеоном. Від XIV століття слугував королівським пантеоном монархів Арагону — тут поховані Альфонсо II, Хуан I, Мартін I Гуманний, Фердинанд I Антекерський, Хуан II та королева Марія Кастильська. Відновлений після розграбування 1835 року (експропріація Мендісабаля). 1991 року комплекс внесено до списку ЮНЕСКО як шедевр цистерціанської архітектури. Нині в монастирі мешкає громада з понад 30 монахів.