Кошик
Пам'ятна монета 2 євро Італійської Республіки, випущена 2018 року тиражем 4 000 000 екземплярів. Присвячена 70-річчю Конституції Італії. Автор дизайну — Лучана Де Сімоне (Luciana De Simoni). Біметалева, діаметр 25,75 мм, вага 8,5 г. Карбувалася в IPZS в Римі.
Аверс
У центрі монети зображено алегоричну композицію, присвячену Конституції Італійської Республіки. Зображено щит або відкриту книгу Конституції, над якою майорить італійський трикольоровий прапор. По центру розміщено головні принципи Конституції. Написи включають «COSTITUZIONE DELLA REPUBBLICA ITALIANA» (Конституція Італійської Республіки) та дати «1948-2018». Також на полі монети — монограма «RI» (Repubblica Italiana), мітка монетного двору «R» та ініціали авторки. На зовнішньому кільці — 12 п'ятикутних зірок ЄС.
Реверс
Реверс — спільна сторона монет 2 євро другого типу, розроблена Люком Люїксом (Бельгійський королівський монетний двір). Зображує карту Європи як єдиного континенту без внутрішніх кордонів — символ європейської єдності. Ліворуч — великий номінал «2» та напис «EURO», праворуч — карта з шістьма тонкими горизонтальними лініями на фоні. На зовнішньому кільці — 12 зірок Європейського Союзу. Гурт — з тонким рифленням та написом «2 ★», повтореним шість разів поперемінно прямо та перевернуто.
Історичний контекст
Конституція Італійської Республіки (Costituzione della Repubblica Italiana) — основний закон Італії, прийнятий Установчими зборами 22 грудня 1947 року, промульгований 27 грудня 1947 року президентом Енріко де Нікола та набравший чинності 1 січня 1948 року. Конституцію створено після падіння монархії у референдумі 2 червня 1946 року, коли італійці проголосували за Республіку (54,3 % голосів) проти монархії. Текст складається з 139 статей, розділених на Преамбулу, Основні принципи та дві частини: «Права і обов'язки громадян» і «Державний устрій». Ключові риси: визнання праці основою Республіки (ст. 1), рівність усіх громадян (ст. 3), захист прав людини, соціальні права, розподіл влади між законодавчою (двопалатний парламент), виконавчою (Рада міністрів на чолі з прем'єром), судовою та президентом як главою держави. Текст написали представники всіх політичних сил — християнські демократи, комуністи, соціалісти, республіканці та ліберали. Трьох батьків-засновників — Альчіде Де Гаспері, Пальміро Тольятті та Джузеппе Сарагат.