Пам'ятна монета 2 євро Литовської Республіки, випущена 2021 року тиражем 500 000 екземплярів. Присвячена Жувінтаському біосферному заповіднику. Карбувалася на Литовському монетному дворі у Вільнюсі. Біметалева, діаметр 25,75 мм, вага 8,5 г.
Аверс
У центрі монети зображено стилізований ландшафт Жувінтаського заповідника — озеро з водними рослинами, небо та птах-лунь у польоті як один із ключових видів, що мешкає тут. Дизайн передає унікальну екосистему заповідника. Навколо розміщено напис «ŽUVINTAS». Унизу — назва країни «LIETUVA», мітка Литовського монетного двору «LMK», рік випуску «2021». На зовнішньому кільці — 12 п'ятикутних зірок Європейського Союзу.
Реверс
Реверс — спільна сторона монет 2 євро другого типу, розроблена Люком Люїксом (Бельгійський королівський монетний двір). Зображує карту Європи як єдиного континенту без внутрішніх кордонів — символ європейської єдності. Ліворуч — великий номінал «2» та напис «EURO», праворуч — карта з шістьма тонкими горизонтальними лініями на фоні. На зовнішньому кільці — 12 зірок Європейського Союзу. Гурт — з тонким рифленням і литовським написом «LAISVĖ ★ VIENYBĖ ★ GEROVĖ ★» (Свобода, Єдність, Процвітання).
Історичний контекст
Жувінтаський біосферний заповідник (Žuvinto biosferos rezervatas) — найстарша природоохоронна територія Литви, розташована на південному заході країни, поблизу кордону з Польщею. Заповідник створено 6 травня 1937 року, спочатку як орнітологічний резерват для охорони болотних і водно-болотних птахів на озері Жувінтас. Площа заповідника — 18 490 га, з озером Жувінтас (990 га), озером Амальвас (169 га), навколишніми болотами, луками та лісами. Заповідник — важливий міжнародний центр мігруючих птахів на Балтійсько-Середземноморському перелітному шляху. Тут мешкають понад 250 видів птахів, зокрема рідкісні: чорний лелека, лунь болотяний, водяний пастушок. Є понад 40 видів ссавців, 30 видів риб. Жувінтас також належить до водно-болотних угідь міжнародного значення (Рамсарська конвенція, 1993). У 2011 році ЮНЕСКО визнало Жувінтас Біосферним резерватом у рамках програми «Людина і біосфера» (MAB).